Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень! Вербна неділя: традиції та прикмети

За тиждень до Великодня, також у неділю, віруючі йдуть до церкви святити гілочки верби і приносять їх додому для захисту оселі, родинного добробуту та здоров’я рідних. Цей день називають Входом Господнім у Єрусалим, Вербною неділею, “шутковою” або “квітною” і відноситься це свято до дванадцяти головних християнських свят.

Вербна неділя – перше велике весняне свято, яке заявляє про пробудження природи, дає старт останньому тижню перед Великоднем – Страсному, Великому, останньому тижню Великого посту, а головне – вселяє надію на перемогу життя над смертю, торжества весни, добра і миру. Це – перехідне церковне свято, пов’язане з Великоднем.

Світла історія пальми і верби

Звичай зустрічати переможців або царів оваціями і радісними вигуками, тримаючи в руках пальмові гілки, зародився давним-давно в Єрусалимі.

За Біблією, саме цього дня, в Єрусалим в’їхав Спаситель, і все місцеве населення зустрічало Його з надією на швидке звільнення від римського ярма. Христос приїхав в місто верхи на віслюку, що на Сході означало мир (на коні в’їжджали завойовники). Його супроводжували вигуками: “Осанна синові Давидовому!” і вітали як месію, вистилаючи шлях Спасителя пальмовими гілками.

Відтак Вербну неділю відзначається православними християнами вже протягом 11 століть. Історія цього світлого свята описана у Святому Письмі.

У нас гілки пальми замінюють гілки верби – як найперша весняна зелень, символ пробудження природи і прихід весни. Багато народів вважали, що ця рослина може сприяти гарному врожаю, оскільки росте біля води.

Як ми святкуємо появу Господню

У Вербну неділю в церкві під час всеношної служби святять гілочки верби. За традицією, вербу потрібно нарізати напередодні, у Лазареву суботу, до світанку. Хто не встиг цього зробити, можна купити у тих, хто подбав про це, або отримати в подарунок. Воістину чудодійних властивостей вербові гілочки набувають не під час їх придбання, а після освячення.

Недалечко – червоне яєчко!

Після святкового Богослужіння віряни повертаються додому, сповнені весняних надій і з весняним букетом. По дорозі, зустрічаючи тих, хто не був на службі, вони жартівливо б’ють освяченою вербою, промовляючи:

Верба б’є, не я б’ю,

За тиждень – Великдень!

Уже недалечко

Червоне яєчко.

Лоза б’є, не я б’ю,

За тиждень – Великдень!

Будь здоровий, як вода,

І багатий, як земля!

За народними звичаями, після Богослужіння, ще не заходячи до хати, треба посадити  кілька гілок верби, “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на потребу”.  Решту освячених пухнастих гілочок несуть у будинок і ставлять біля ікон. На найвиднішому місці, біля іконостасу, букетик і має простояти весь рік як родинний оберіг. У народі вважали, що освячена верба має чудотворну цілющу силу, здатну позбавити людей і тварин від хвороб, виснаження, а будинок – від пожеж і повеней, інших катаклізмів.

Освячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами – це великий гріх. І викидати її теж не можна.

Що вітається у Вербну неділю

Оскільки все ще триває піст, велике свято Входження Господнього в Єрусалим святкується піднесено, але скромно, без бурхливих розваг. Родина збирається за спільним столом, на якому – пісні страви. Цього дня допускається риба. Потрібно постаратися відійти від суєти, зайнятися своїм духовним розвитком, присвятити час молитвам і спасенним бесідам, очиститися духовно, помолитися і підготуватися до Страсної седмиці.

Що не можна робити на Вербну неділю

Як і в будь-яке велике свято, цього дня не можна працювати. Не вітається навіть рукоділля – не можна шити, вишивати, в’язати.

Як кажуть: прикметі вір – але перевір. Якраз з’явилася нагода перевірити.

За деякими прикметами, у Вербну неділю не можна розчісуватися, щоб здоров’я не пролетіло крізь зубчики гребінця.

На городі верба рясна!

З давніх-давен в Україні з пошаною ставилися до верби. Разом з калиною – це наш символ: “Без верби і калини нема України!”.

Стародавні вірування наділяли її чудодійною силою. Вербу садили біля колодязів: вважалося, що вона очищає воду. Верба символізувала родючість і жіноче начало: “Як в городі верба рясна, то на дворі дівка красна”.

Вербові секрети:

Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей –  щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.

Вербою в давнину відводили грозові хмари – махали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.

Свячені вербові котики кидали в кашу, щоб сповнитися весняної енергії на цілий рік.

З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока.

Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.

Які прикмети у природи на Вербну неділю

Відсутність заморозків на Вербну неділю – на багатий урожай фруктів.

Сонячна і безвітряна погода у цей особливий день обіцяє тепле літо.

Вітер, який дме в такий день, буде супроводжувати все літо.

Якщо ж іде дощ – чекай багатого врожаю.

Ці повір’я, звичаї та прикмети зародилися багато століть тому, вони додавали віри і сили нашим пращурам.  Вірити в них чи ні – вирішувати кожному. Головне у цей день, як і в інші, людині, яка вірить у перемогу життя над смертю, дарувати світові світло і добро, уникати недобрих вчинків і помислів. Миру і спокою в душі кожного вірянина.

Підготувала п. Світлана Ольховська

Поділитись
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Print this page
Print

Коментарі

коментарі