Стрітення Господнє. Прикмети і традиції. Що треба робити і чого не можна. Що чекати від цього дня.

Стрітенські прикмети і традиції – найбільш символічні, одні з найколоритніших і найулюбленіших українцями у всі часи. Що вони означають і чи здійснюються?

Стрітення Господнє – одне з найшанованіших християнських свят, входить у 12 найважливіших у церковному календарі. Його відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа як незабутню згадку про зустріч Старого і Нового Завітів, як вияв небувалої радості християн від явлення Сина Божого світові, а ще – як зустріч зими з літом.

 Ще з найдавніших часів існує легенда, яка переповідається найчастіше і часто при цьому набуває нових сюжетних перипетій –  про зустріч Зими і Літа. За народними віруваннями, така зустріч відбувається двічі на рік – на Стрітення (Стрічення, Стріщення, Громниці або Зимобор) – 15 лютого – та в день святої Анни – 22 грудня.

На лютневе Стрітення зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. У дохристиянських звичаях цей день сприймався як зустріч Зими з Літом, така легенда підтримується і донині. Зиму зображують при цьому старенькою бабцею, до того ж лютою і темною, зігнутою і скоцюбленою, з кошиком льоду в руках, а Літо – юною дівчиною, з барвистим вінком на голові, зі снопом пшениці і квітами в оберемку. Вони сперечаються (за іншими легендами, – борються), і хто переможе – іде далі царювати на землі, а переможений повертається, звідки прийшов.

А ще говорили, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».

“Зустріч” або ж “радість” – так зі старослов’янської перекладається слово “стрітення”. Симбіоз цих слів відображає одну з найбільших подій у християнському світі, яка  відбулася цього дня, – зустріч Сина Божого в Єрусалимському храмі з праведником Симеоном і пророчицею Анною. Вони впізнали в Немовляті, якого Діва Марія принесла на посвяту, Спасителя усіх людей. І тільки після цього Симеон зміг відійти у вічність – так було йому написано на роду. Богослови пояснюють цю зустріч Ісуса Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, який явив світові Господній Син.

У творах християнських святих Стрітення згадується ще в ІІІ-ІV століттях. З Єрусалима празник поширився на увесь Схід, а пізніше, за  Юстиніяна (527-565) Господнє Стрітення офіційно стає великим празником.  Далі свято поширюється і на Захід, за якийсь період набувши назви Очищення Пречистої Діви Марії, або Пожертвування Ісуса у святині. На Сході Стрітення належить до Богородичних празників і подекуди має також назву Стрітення Пресвятої Богородиці.

Стрітенська вода, як і йорданська,  – воістину особлива:

Коли щось болить, нею натирають хворе місце і вірять, що цілюща вода допоможе. А також п’ють, якщо щось болить усередині. “

 Вірять в цілющу силу стрітенської води багато людей й донині. Найкраще ця вода, кажуть, допомагає від “пристріту” – від хвороби, що її могло спричинити “погане” око, а також відганяє відьом. 

 Стрітенською водою кроплять й напувають худобу, щоб не хворіла, а також окроплюють її під час першого вигону на пасовисько.  Пасічники кроплять нею вулики кожної першої неділі по молодикові – відтак мед не виводитиметься.  

Цю воду довго тримають у чистій посудині і бережуть як цілющий бальзам. А коли треба кудись у дорогу (так чумаки в давнину робили), кроплять нею людину, яка подорожуватиме, на перемогу, удачу і щасливе повернення.

Свічка – головний атрибут Стрітення.

Громниці, Громиця – така ще одна назва Стрітення – від свічок, які  освячуються цього дня і називаються “громичними”. Вони також слугують домашніми оберегами і надзвичайно цінуються. Свічку запалювали відразу, коли приходили з церкви, – “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив”.  А упродовж року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи.

Громична свічка, за повір’ям, має особливу силу, бо оберігають дім від природних стихій, страшних негод, а родину –  від «злого ока» та хвороб (допомагає жінкам при пологах, сприятлива людям, які страждають на епілепсію тощо).

Коли гроза, у хатах  запалювали громничну свічку як надійний оберіг від лиха. Як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.

Побутує ще одне тлумачення назви «Громниці»: вважається, що тільки цього дня взимку можливий грім.

Свято має бути святом! Що не можна робити цього дня

На Стрітення не можна було виконувати різні роботи, починаючи від господарювання в хаті – прибирати, шити, мити, плести тощо, –  і закінчуючи великими роботами у дворі (рубати дрова, білити, різати, носити воду) і на городі  (копати, корчувати тощо).

Не треба топити баню, щоб не рубати дров, носити води, бо це також робота.

Не треба вирушати в якусь далеку подорож, вважається, що вона не матиме успіху. Одне з пояснень – мінлива погода в цей день, яка може посприяти якісь хворобі.

І не кладіть гроші цього дня на кухонний стіл: так, як з нього зникають смачні наїдки, так непомітно зникатимуть гроші, не затримуватимуться в господарстві.

Чим заспокоїть і чим занепокоїть Стрітення. Прикмети  дня

Стрітення чекали з нетерпінням, щоб дізнатися погоду на весну та літо, передбачити урожай, приплід, розвиток господарства.

Отож що, за народними прикметами, цього дня добре, якщо:

День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.

Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.

Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів..

Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.

На Стрітення із стріх капає – бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає – весна буде рання, суха.

Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.

Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

Якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба.

Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

Холоди і морози ще триватимуть:

Якщо в цей день не буде сонця, чекай суворих морозів.

Вітер – погана ознака.

Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.

Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!

Коли на Громицю півень нап’ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.

 Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.

Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.

 Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.

Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.

Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.

Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.

Алла Прокопчук

Поділитись
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Print this page
Print

Коментарі

коментарі