Преподобний Михаїл, сповідник, єпископ Синадський (821). Преподобна Єфросинія, ігуменя Полоцька (1173). Святий преподобномученик Михаїл чорноризець (IX).

Преподобний Михаїл, сповідник, єпископ Синадський (821). Преподобна Єфросинія, ігуменя Полоцька (1173). Святий преподобномученик Михаїл чорноризець (IX).

День пам’яті – 5 червня

Преподобний Михаїл, сповідник, єпископ Синадський (821)

Преподобний Михаїл, сповідник, єпископ Синадський (821). Святитель Михаїл сповідник з юних років прагнув до чернечого життя і був направлений святішим патріархом Тарасієм (784 – 806) в монастир, розташований на березі Чорного моря. З ним разом поступив в обитель і святий Феофілакт (пам’ять21березня), майбутній єпископ Никомидійській. Обидва іноки з ретельністю проходили в обителі подвиги спасіння і незабаром були прославлені благодатними даруваннями від Господа. Одного разу під час жнив, коли люди знемагали від спраги, за молитвами ченців порожня мідна посудина почалавиділяти воду.

Святійший патріарх Тарасій висвятив святого Михаїла на єпископа міста Синад. За своє святе життя і мудрість святитель Михаїл здобув глибоку любов віруючого народу і особливу увагу імператорів Никифора I (802 – 811) та Михайла I Рангава (811 – 813). У 787 році святитель Михаїл був присутній на Сьомому Вселенському Соборі в Нікеї.

Коли на престол вступив іконоборець-єретик Лев Вірменин (813 – 820), він став виганяти православних архиєреїв з їхніх кафедр, призначаючи на їх місце своїх однодумців-єретиків.

 

Святитель Михаїл у цей час твердо захищав Православ’я, мужньо протидіючи єретикам і викриваючи їх помилки. Лев Вірменин засудив святителя Михаїла, але він, не боячись мук, твердо відповів: “Я вшановую святі ікони Спасителя мого Ісуса Христа і Пречистої Діви, Матері Його, і всіх святих і покланяюсь їм. Твоє розпорядження про видалення ікон з храмів не виконаю”. Тоді Лев Вірменин заслав святителя Михаїла в ув’язнення в місто Евдокіаду, де сповідник помер близько 821 року. Глава святителя Михаїла зберігається в Лаврі святого Афанасія на Афоні, частина мощей – в Іверському монастирі.

Преподобна Єфросинія, ігуменя Полоцька (1173)

Преподобна Єфросинія, ігуменя Полоцька, в миру Предслава. дочка князя Георгія Всеславича. З дитячих років вона мала любов до молитви і книжковоговчення. Відкинувши пропозиції про шлюб, Предслава прийняла постриг з ім’ям Євфросинія. З благословення єпископа Полоцького Іллі, вона стала жити при Софійському соборі, де займалася переписуванням книг.

Близько 1128 року єпископ Ілля доручив преподобній влаштувати жіночий монастир. Вирушаючи в Сільце, – місце майбутньої обителі, – подвижниця взяла тільки святі книги – “весь свій маєток”. У збудованому Спасо-Преображенському монастирі свята навчала дівчат переписування книжок, співу, шиттю та іншим ремеслам. В 1161 році її старанністю був побудований собор, що зберігся до нашого часу.

Преподобна Єфросинія заснувала також Богородицький чоловічий монастир, в який на її прохання Константинопольський Патріарх Лука послав список з чудотворної Ефесі ікони Божої Матері. Незадовго до смерті преподобна Єфросинія з племінником Давидом та сестрою Євпраксією вирушила у паломництво по святих місцях.

Вклонившись святиням Царгорода, вона прибула до Єрусалиму, де в Руському монастирі Пресвятої Богородиці Господь сподобив її прийняти мирний спочинок 24 травня 1173 року. Не пізніше 1187 року тіло святої перенесено в Києво-Печерський монастир, а в 1910 році мощі перенесені в Полоцьк в заснований нею монастир.

 Преподобна Єфросинія Полоцька прославилася в Церкві як покровителька жіночого чернецтва.

Святий преподобномученик Михаїл чорноризець (IX)

Святий преподобномученик Михаїл чорноризець жив у IX столітті, походив з міста Едеси (Месопотамія) від батьків християн і був ревним учнем святого Феодора Едеського (пам’ять 22 липня). Роздавши бідним майно, яке залишилося після батьків, він вирушив в Єрусалим вклонитися святим місцям. Єрусалим ж у той час був захоплений мусульманами. Святий Михаїл залишився в Палестині й оселився в монастирі святого Сави. Одного разу він був посланий з монастиря в Єрусалим продавати вироби ченців. На ринку євнух мусульманської цариці Сеїд, побачивши, що монастирські вироби були красиві і добре зроблені, привів його з собою до цариці. Молодий чернець сподобався цариці, яка намагалася затягнути його в гріховний зв’язок, але наміри її виявилися марними. Тоді за наказом розгніваної Сеїд інока побили палицями, а потім звинуватили перед царем як ворога магометанства. Розпитавши ченця, цар став переконувати його прийняти магометанську віру, але святий Михаїл відповів: “Прошу тебе – або відпусти мене в обитель до мого наставника, або хрестись в нашу християнську віру, або відсічи мені голову, і я тоді піду до Христа Бога мого” . Цар наказав дати святому чашу зі смертельною отрутою, випивши яку, святий Михаїл залишився неушкодженим, після чого цар наказав відтяти йому голову. Спочинок мученика стався у Єрусалимі, але ченці обителі святого Сави перенесли тіло святого в свою Лавру і поховали в ній з почестями. На початку XII століття мощі святого мученика бачив там ігумен Києво-Печерського монастиря Даниїл, що подорожував по святих місцях.

Джерело: http://cerkva.if.ua/

Коментарі

коментарі

Коментарі

Залишіть коментар