Благовiщення Пресвятої Богородицi

Сьогоднi свято Благовiщення. Церква Христова святкує виявлення надвiчної Божої таїни i початок нашого спасiння. В чому ж полягає ця Божа таїна?
У надвiчнiй радi Святої Тройцi, коли ще не був створений всесвiт, Бог поклав Сину Божому спасти людей вiд грiха i смертi.
Благовiщення було виявленням цiєї таїни. Сутнiсть таїни полягає в тiм, що Син Божий стає Сином Дiви. I ця подiя – початок нашого спасiння.

Євангелiст Лука розповiдає про цю подiю так:

Посланий був архангел Гавриїл вiд Бога в Назарет до Дiви Марiї, що була заручена з Йосифом; вiн привiтав її i сказав: “Не бiйся, Марiє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. I ось зачнеш в утробi i народиш Сина, i наречеш iм’я Йому Iсус. Вiн буде Великий i Сином Всевишнього наречеться…”

Марiя ж сказала ангеловi: “Як же станеться це, коли я мужа не знаю?” Ангел сказав їй у вiдповiдь: “Дух Святий зiйде на Тебе i сила Вишнього осiнить Тебе. Тому i народжуване Святе наречеться Сином Божим…” Тодi Марiя сказала: “Я – раба Господня. Нехай буде Менi за словом твоїм”. I вiдiйшов вiд Неї ангел (Лк. 1, 30-38).

Ап. Павло про цей факт виявлення одвiчної Божої таїни каже: “I безперечно – велика благочестя тайна: Бог явився у плотi, виправдав Себе в Духовi, показав Себе ангелам, проповiданий у народах, прийнятий вiрою в свiтi, вознiсся у славi” (1 Тим. 3, 16).

Пресвята Дiва Марiя засумнiвалася, почувши благовiстя архангела Гавриїла, – як Вона, Дiва, може народити сина, коли Вона не знає чоловiка.

А людський розум iде у своїх запитаннях ще далi: як взагалi Бог, Який є Духом, може з’єднатися з матерiєю. Для людського розуму все це незбагненне. Тому ап. Павло називає Боговтiлення великою таїною благочестя.

Людський розум може сприйняти лише те, що дiється в межах законiв природи. Цi закони людина вiдкриває поступово. Ще у ХIХ ст. здавалось неможливим те, що сьогоднi стало реальнiстю: радiо, телебачення, атомна енергетика, лiтаки, ракети, польоти людини у космос. Але те, що дiється поза законами природи, людина не може зрозумiти. Тому ап. Павло називає цю реальнiсть “великою таїною благочестя”. I хоча ця таїна й незрозумiла, все ж вона iснує. I нiхто не може її вiдкинути.

Таїна Божа сприймається i пiзнається лише вiрою. Людино! Хочеш вiр, а хочеш не вiр. Але при цьому знай, що вiд твоєї невiри таїна Божа не перестане iснувати.

Бог створив закони природи, як i саму природу. Вiн має силу цi закони перемагати (препобhждать – по-слов’янськи). Господь заздалегiдь готував людство до прийняття цiєї таїни Боговтiлення заради спасiння людей вiд грiха i смертi.

Згадаймо кущ, який бачив Мойсей, що горiв i не згорав; жезл Ааронiв, що розквiтнув. Це свiдчить про те, що Бог може зробити можливим неможливе. Бог може не тiльки зробити квiтучою суху палку, а й з Його волi Дiва може народити Сина i грiшник може стати святим.

Син Божий прийняв плоть i кров вiд Пресвятої Дiви Марiї не лише заради того, щоб стати людиною, а щоб, ставши iстинним чоловiком, спасти людей вiд грiха i смертi. Сьогоднi ми святкуємо цю подiю – початок нашого спасiння.

Протестантськi конфесiї (баптисти, адвентисти, п’ятдесятники та багато iнших) не шанують Пресвяту Дiву Марiю, тому що глибоко не усвiдомлюють Її участi у нашому спасiннi. Вiд всього роду людського Вона дала плоть i кров Єдинородному Сину Божому. Без участi людини спасiння було б неможливим.

Господь спасає нас Своєю благодаттю, Своєю милiстю, але за нашою участю. Тому слова Пресвятої Дiви: “Я – раба Господня, нехай буде Менi за словом твоїм” – мають сакраментальне значення. Без них, тобто без згоди Пресвятої Дiви Марiї, наше спасiння не вiдбулось би.

Тому-то наша свята Церква так глибоко шанує Пресвяту Богородицю i називає Її чеснiшою вiд херувимiв i славнiшою вiд серафимiв. Нехай хтось з свого нерозумiння i духовного убозтва не шанує Божу Матiр, а ми будемо шанувати Її, бо Вона послужила нашому спасiнню.

Тому свята Церква навчає нас звертатися до Божої Матерi з такою молитвою: “Пресвятая Богородице, спаси нас!” А не – “Пресвятая Богородице, моли Бога за нас”, як ми молитовно звертаємося до ангелiв i святих.

Наш побожний народ завжди святкував Благовiщення особливо. В цей день не дозволяється працювати. З великої шани до цього свята, за церковним звичаєм, “у цей день навiть ластiвка не в’є собi гнiзда”. На Благовiщення треба приходити до храму, щоб у молитвах дякувати Богу за Його незбагненне милосердя до нас грiшних. Благовiщення – є дiйсно виявлення одвiчної Божої таїни i початок нашого спасiння.
Амiнь!

Патріарх Київський і всієї Руси-України
Філарет
За матеріалами http://hram.lviv.ua
Поділитись
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Print this page
Print

Коментарі

коментарі