Якою повинна бути справжня християнка

Питання зовнішнього вигляду християнки постає важливим не лише в наш час серйозних випробовувань для християнської моралі, було воно актуальним і в перші століття християнства, коли вплив язичницького виховання ще залишав свій відбиток на вже християнізованому суспільстві.

Ось як звертався до християнок видатний ранньохристиянський письменник та теолог Квінт Септимій Флоренс Тертуліан:

«Дорогі сестри у Христі! Дозвольте мені, недостойному співбрату вашому, звернутися до вас не з почуття марнославства, але із тривоги про спасіння ваших душ. Про спасіння, якого ми всі повинні прагнути, і яке, у першу чергу, складається із дотримання нашої чистоти, тобто постараюсь розповісти вам, яким має бути ваш зовнішній вигляд. На жаль, багато з вас так піклуються про свій зовнішній вигляд, ніби від нього залежить спасіння і чистота душі. Вони так старанно намагаються прикрасити себе, що нічим не відрізняються від язичниць, які не знають про істинність і справжню чистоту душі. Вони одягаються і прикрашають себе, говорячи, що, таким чином, хочуть подобатися своїм чоловікам, але, в той же час, привертають спокусливі погляди інших чоловіків, не усвідомлюючи, який гріх чинять.

Християнки, ви повинні відрізнятися від таких жінок, тому, що вам належить бути досконалими, як Отець ваш досконалий (Мф. 5. 48). А досконалій і справжній, істинній християнці не личить прагнути до спокусливої привабливості. По-перше, бажання подобатися за допомогою різних якихось прикрас, може виникати лише від розбещеного серця. Задумайтесь: якою приманкою ви станете для похітливих очей, і що ви цим доб’єтеся? А після цього починаєте ремствувати, що ваш чоловік зазирає на інших жінок. Навіщо спрямовувати на себе чиюсь похіть, якщо ви у святому шлюбі давали протилежну цьому обіцянку перед Богом. По-друге, навіщо відкривати шлях для спокус, якщо вони і так нам докучають. Ми повинні мати такий вигляд, який відповідав би християнському: скромний, чистий, цнотливий, одним словом, відповідав би рангу істинного послідовника Христового.»

Коли жінки спокушують ближнього свого, вони гублять у гріху не тільки свою душу, але і душу цього ближнього. Своїм виглядом жінки викликають у чоловіка спокусу і саме у той момент він у своїй душі вже робить перелюб з нею і жінка у такий спосіб стаєте для чоловіка мечем-убивцею.

Християнка повинна бути гарною, в цьому нічого поганого нема, але її краса не повинна ставати предметом спокуси. І все описане не заклик, щоб жінки повернулися в першопочатковий звіриний образ, але зрозуміли – яким повинне бути піклування про своє тіло. Не можна себе більше прикрасити як прикрасив нас Бог, тому грішний той, хто старається виправити Бога. Бо виходить так, що тим людям, які стараються якимось чином прикрасити себе, не подобається якими їх сотворив Господь, і вони починають затоновувати свої недоліки у образі стрижучи волосся, наводячи тіні, надіваючи чоловічий одяг. Саме лукавий винайшов усі ці прикраси, щоб ловити наші душі у свої тенета.

Ми повинні усвідомлювати: те, що прийняли ми від народження – є творінням Божим, а що прибавляємо, то те – від сатани. Як ми зможемо тримати душу свою у чистоті, коли навіть образ, який у нас є Божий, не можемо втримати у чистоті! Де Бог – там скромність, Його союзниця. Як може торжествувати скромність душевна, без чистоти зовнішньої, і як можна бути вірним християнином, коли ми паплюжимо те, що подав нам Творець. Звернімося до Біблії: «І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, якби була вона виголена», – читаємо в першому посланні до Коринфян апостола Павла. «Не буде чоловіча річ на жінці, а чоловік не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, – огида він для Господа Бога свого» – з книги Второзаконня. А в Першому посланні до Тимофія апостол Павло пише так: «Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву. Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками, як те личить жінкам, що присвячуються на побожність».

Тепер звернімось до повчань святих отців. «Піднята вище колін одежа викриває безсоромність душі» – пише преподобний Єфрем Сирін. «Дивно для мене, якщо ви, жінки, підкрашуєте свої обличчя не для похітливих очей. Якщо ж це не так, якщо це тільки нерозумне слідування і поклоніння моді, якщо кожна з вас, заміжніх жінок, любить тільки свого чоловіка, то навіщо виставляєте свою красу для багатьох, як сіть для птахів?» – запитує святитель Григорій Богослов. Його думку підтримує інший святитель – Іоанн Золотоустий: «Не побачиш у жінки-християнки ані споганеного фарбами обличчя, ні вуст, подібних до ведмежих, окрашених кров’ю, ні брів, обведених сажею, ніби від дотику до вогнища, ні підведених очей, вій, – все це сажа, тління і попіл, і знак крайнього опоганення».

Можна заперечити й сказати, що сьогодні XXI століття, а не середньовіччя. Дамо відповідь на це словами Еклезіаста: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитися воно – і немає нічого нового під сонцем!.. Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!» Спокуса і в середньовіччі, і в нашому часі залишається спокусою. «Від спокус горе світові, бо мають спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса», – читаємо в Євангелії від Матфея. Гарна зачіска, яку не хочеться ховати під хустку; штани, які так чітко окреслюють жіночі звабливі форми; прозора блузка і багато чого іншого. Але для Бога основна цінність – душа. Невже розумно вважати, що зовнішній вигляд, який стає предметом спокуси для чоловіків, може бути угодний Богові?

Ми говоримо про зовнішній вигляд жінок у повсякденному житті, але часто зустрічається таке, що і в храм жінки приходять не пристойно одягнені. Коли б нас запросили на зустріч з англійською королевою і пояснили, який одяг є відповідним, я не думаю, що хтось став би перечити. І от коли ми йдемо на зустріч із Творцем світу, тим більше, які можуть бути запитання? А молоді жінки по-особливому повинні пам’ятати, що вони – майбутні матері, і буває так, що вони безсоромно оголюють таємні частини тіла, які, з часом, як дасть Бог, стануть на 9 місяців домівкою для дитини. Який підступний наступ диявола через моду на найтаємничіше! Утроба майбутньої матері стає об’єктом похітливих поглядів чоловіків. А потім ми дивуємось, чому народжуються хворі діти? Колись кільце вставляли в ніздрі бика, щоб легше було управляти ним, тепер сатана через людей придумав «пірсинг», щоб вести молодь у пекло гріха, як тварин на заколення. Страшно!

На кінець знов хочеться привести слова Тертуліана: «Отож дорогі жінки, будьте ж прикрашені як пророки і апостоли, взявши від скромності блиск, від сором’язливості – рум’янець, підмалювавши очі – цнотливістю, губи – мовчанням, носіть у вухах своїх слово Боже, а на шиї – древо хресне. Схиляйте голову свою перед чоловіком вашим, як у Святому Письмі записано, і це вам буде найкращою прикрасою, яку оцінить не людина, а Господь. І у такому вигляді удостоїтесь бути невістами Христовими.»

Священик Ігор Волянюк

Коментарі

коментарі