Введення в храм Пресвятої Богородиці

«Радуйся. Богом вибрана Отроковице,

                                                                    що входом Своїм у храм  райські двері відкриваєш нам»

Сьогодні велике дванадесяте свято — Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято встановлене на честь події, про яку нічого не сказано у Святому Письмі. Але ми знаємо про цю подію з Передання Церкви, тому що з покоління в покоління, починаючи з перших років існування Церкви Христової, у християнській громаді зберігалася пам’ять про нього. Пізніше ця пам’ять була зафіксована — насамперед, у святоотцівських творіннях, і ми зустрічаємо дивовижні зразки проповідей великих святих отців, присвячених дню Введення в храм Пресвятої Богородиці.

З святого Передання  довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії св. Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обітницю, якщо в них народиться дитина, то віддати Її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели Її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Іоанна Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин з св. Йосифом.

Сама по собі подія ця була досить звичайною для життя тодішнього Єрусалиму — існував звичай присвячувати первістків Богові. Звичайно, не всі батьки так вчиняли, не всі віддавали свою дитину в храм на виховання, але багато людей цей звичай виконували — приводили своїх немовлят у храм і віддавали їх на виховання тим, хто при ньому служив. У цьому сенсі подія була звичайною, але Передання оповідає нам про дещо, що робить подію надзвичайною. Немовля Марію, приведену Її благочестивими батьками для посвячення Богу, зустрічає первосвященик і сам вводить у храм. У цій дії первосвященика — безперечне пророцтво і прообраз усього того, що зробила Пресвята Діва і що через Неї Бог зробив для роду людського.

Богослужіння цього дня в радісних і веселих тонах оспівує подію входу в храм, прославляє гідність Божої Матері та звеличує велику жертву її батьків. Пісні й гімни цього дня дуже поетичні. Тут  оспівується  Богоматеринство, Дівицтво, Святість і Заступництво Пречистої Діви Марії.

Найчастіше славиться Вона тут, як Божий храм.
В особливий спосіб прославляється тут її Дівицтво, Непорочність і Богоматеринство. Марія це “непорочна голубка”, “престіл святий”, “Дівиця непорочна”, “Богоневісна Мати Творця”, “Мати Слова життя”, “Невіста Бога Всецаря”, “єдина між жінками благословенна”, “Чиста Приснодіва”, “жива світлиця Божа”, “кивот святий, золота кадильниця, свічник і трапеза”.

Пресвята Богородиця входячи в храм, хоча роками дуже молода, але була зріла духом: “Трилітня тілом — сказано у третій пісні канона — багатолітня духом, ширша від небес і вища понад небесні сили, хай прославиться піснями Богоневіста”. Вона є сповненням пророцтв Старого Заповіту і слава Нового Заповіту: «Ти пророків проповідь, апостолів слава й мучеників похвала, і всіх земних обновлення, Діво Мати Божа. Тому празнуемо Твій у храм Господній вхід, Пречиста, співаючи кличемо: радуйся, Твоїми молитвами спасаемося».
Пресвята Діва Марія проводила час у храмі,в молитві, трудах і виконання Заповідей Божих. Величний будинок Єрусалимського храму , благоліпні відправи, величний спів псалмів і духовних творів — усе це для доброї та смиренної душі Святої Отроковиці було благодатним засобом релігійно-морального виховання. Зростаючи, Пресвята Діва полюбила читати Святе Письмо, і Дух Божий одкривав Їй величні таємниці Промислу Божого про світ та про спасіння людей.

Проводячи повсякденне життя у святому храмі в глибокім смиренні, в думках побожних і доброчесності, Пресвята Діва Марія стала Чеснійшою від Херувимів, і Славнійшою без порівняння від Серафимів. За це і була нагородженна Богом надзвичайно — Вона удостоїлася бути Матір’ю Господа нашого Ісуса Христа у плоті. А ставши Матір’ю Христа Спасителя , Пресвята Діва тим послужила спасінню роду людського.

Так Своїм рівноангельським життям і безмірний подвигом благочестя Пресвята Діва Марія принесла найвеличніше добродіяння людям землі.

Хоч усе життя Пресвятої Діви Марії було безупинним служінням Богові, однак внесок Її саможертовності показує нам шлях до істинного спасіння і вчить, які чесноти прикрашають християнську жінку і сьогодні. Першою і найважливішою чеснотою Пресвятої Діви Марії була непорочність і чистота, святість душі і тіла. Чистота душі і тіла в жінок християнських є той природній навик у собі, на собі, біля себе, який робить людину чистою, приємною, ніжною у вигляді, на обличчі, в одежі, в рухах, у ході, в словах і розмові.

Другою чеснотою Пресвятої  Діви Марії була працелюбність. Праця для віруючої жінки є той засіб, що віддаляє від неї лихі думки, спокуси і гартує душу. Праця дає людині достаток, спокій, а лінивство, навпаки, є початком нужди, коренем легковажності і нещастя.

Таким у християнському світі перед усіма нами постає живий образ Пресвятої Богородиці – образ небесної чистоти, відданості й Любові до Бога. Починаючи з дитинства й до самого Її Успенської, Вона дає зразок життя, повного покори і самопожертви, відданого материнства та глибокого переживання і терпіння за  Її Сина. Як щира Мати, Вона ходила з Христом кам’янистою дорогою спасенної проповіді і тяжким шляхом Його страждань і смерті за гріхи людські. Отже, і ми всі віруючі, що любимо Господа Бога, щоб належно шанувати Його Пресвяту Матір, дбаймо, щоб життя наше було чисте, праведне, як подобає правдивим християнам.

На тих хто шанує Її святе ім´я та справляє святкові спомини Її благодатного життя, Пресвята Богоматір зводить Боже благословення, простягає над ними Свій всемогутній Покров і посилає Своє високе Материнське благовоління.

Тому до Неї,як до матері Христовоі і Матері роду християнського, з глибини серця звертаємо наше благання : «Царице неба і землі. Ти будь нам, віруючим, провідницею в нашому житті, виблагай нам ласку Сина Свого, подай нам руку допомоги, яви милість Свою, зітри сльози, вгамуй тугу дітей Твоїх, щоб пізнали ми, що Ти Мати наша, Мати милосердя і щоб з’єдналися з Тобою навіки в Царстві Бога Отця і Сина і Святого Духа. Амінь».

                                           Підготував : кандидат богослів`я   Легкий Богдан

Коментарі

коментарі