Святого апостола і євангелиста Матея

Святий апостол Матей був родом з Галилеї, з міста Капернаума. Батько його називався Алфей, і мав він брата Якова Алфеєвого. Матей, за жидівським звичаєм, мав ще й друге ім’я – Леві, і був він митарем, тобто стягав податки з людей, бо римляни, що володіли тоді жидівсь­кою землею, віддавали стягання податків в оренду. Митарів народ ненавидів, бо вони зазвичай обдирали людей до нитки. І ось одного із тих митарів Христос Спаситель покликав до себе, щоб показати, як далекі є суди Божі від судів людських. Про покликання апостола Матея однаково розповідають він сам (див. Мт. 9, 9-13), євангелист Марко (див. Мр. 2, 14-18) і євангелист Лука, який каже, що Христос “побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Ходи за мною!» І той, кинувши все, встав і пішов за ним” (Лк. 5, 27-28). Матей запросив Христа Спасителя на обід, на якому були також інші митарі. Коли ж це поба­чили фарисеї, то стали гіршитися і картати учнів, що Христос їсть із грішниками. “Ісус у відповідь сказав їм: «Не ті, що при добрім здоров’ї, потребують лікаря, лише – хворі. Я при­йшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних»” (5, 31-32). “Ідіть, отже, і навчіть­ся, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а гріш­них” (Мт. 9, 13).

Христос Спаситель покликав Матея на одного з дванадцятьох своїх апостолів, а він, згаду­ючи про це, в покорі називає себе: “Матей, митар” (Мт. 10, 3), тим часом як інші євангелисти називають його коротко: Матей або Леві.

Після Зішестя Святого Духа він навчав у Єрусалимі і в Юдеї, не зважав на заборони злоб­них книжників, переніс бичування та інші переслідування й наруги. Коли ж апостоли розі­йшлися проповідувати Євангеліє, тоді Матей пішов до Етіопії і Персії, де голосив слово Боже, а сам, – як згадує Климентій Олександрійський, – провадив дуже строге життя, споживав лиш ярину, а м’яса не їв ніколи. Згідно з найдавнішим переданням, апостол Матей прийняв мученицьку смерть в Єраполі Сирійському, де його було замучено вогнем. Святий Матей пер­ший написав своє Євангеліє, він хотів довести жидам, що Христос насправді Син Божий і обіцяний Месія, на якому сповнилися всі старозавітні пророцтва. За одними джерелами, він написав своє Євангеліє через вісім років після Вознесення Христа Спасителя, згідно з іншими – через п’ятнадцять років. Євангеліє від святого Матея було перекладене з арамейської на загаль­новживану тоді книжну, грецьку, мову, вірогідно, під наглядом самого автора. Це святе Єван­геліє було дуже поширене на Сході, у третьому столітті проповідники Христової віри знайшли його в Індії, куди його приніс святий апостол Вартоломей. Євангеліє від святого Матея почина­ється з переліку поколінь, з якого походить Христос як чоловік.

НАУКА 458:

Христос кличе митаря, аби дати нам свідчення того, що і той, хто не раз прогнівав Бога, все ж може спастися. “Хоч ти митар або й грішник, але якщо захочеш, можеш стати євангелистом”, – каже святий Йоан Золотоустий. Святий Матей пішов за голосом благо­даті й осягнув досконалість. А найнеобхідніший засіб до осягнення досконалости – це молитва. “Моліться без перерви” (1 Сол. 5, 17). “Безнастанна молитва стягає нам поміч Святого Духа” (св. Єфрем). “Ті, що завжди є поряд з царем, мають на нього великий вплив і все отримують від нього: так само діється з тими, які завдяки молитві завжди є близько біля Бога, Царя всіх царів” (св. Йоан Золотоустий). Звісно ж, не йдеться про те, щоб ми цілий день навколішки бубоніли молитви; лиш нехай кожна наша думка, кожне діло буде молитвою. Пам’ятаймо всі і завжди про Божу присутність, нехай у нас правдою стане прислів’я: “Без Бога ані до порога”. Приступаймо часто і з гідністю до святих та­їнств, кожного вечора робімо іспит сумління, не кажімо: “Та що там, це ж малий гріх”, – а як від зарази, як від вогню втікаймо від найменшого гріха та молімося до Пресвятої Богородиці, – і дорога приведе нас до досконалости.

МОЛИТВА:

Матею богогласний, моли Христа Бога, щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

І.Я. Луцик

Житія Святих

Коментарі

коментарі