Що можна, а чого не варто робити у Великий Піст? Поради, як провести Великий піст

Вже дуже скоро  розпочнеться один з найважливіших постів Православної Церкви. Чим він особливий? Як до нього підготуватися?  Як правильно поститися?

Давайте  охарактеризуємо основні принципи Великого посту. Чим він відрізняється від інших постів Православної Церкви?

Цей піст називається Великим, однак не через те, що він довготривалий, а через те, що готує нас до Великої події – Воскресіння Христового. Умовно його можна розділити на дві частини. Перша частина – Свята Чотиридесятниця – приклад посту самого Христа Спасителя, який 40 днів постився. Друга частина – Страсна седмиця, де ми згадуємо події, зв’язані зі стражданнями та смертю Іісуса Христа. Своєрідним «зв’язуючим звеном» є Лазарева субота та Вербна неділя. В ці свята піст також не порушується, щоб не порушувалася вся його цілісність. В результаті ми маємо Великий піст який закінчується  Воскресінням Христовим.

Особливий цей піст і тим, що Церква готує до нього своїх віруючих впродовж чотирьох тижнів (підготовчі тижні до Великого Посту), аби достойно ввійти в піст і щоб він став для нас усіх спасаючим.

Навіть , священики, щоразу піст переживають і переосмислюють по-новому, і навіть Воскресіння Христове кожен рік зустрічаємо по-іншому

 Одна з головних  цілей посту – милостиня та  милосердя.    Саме без милостині піст буде марною  тратою сил. Кожна людина повинна прагнути творити добрі діла. Відвідай хворого, нагодуй голодного, навідай ув’язненого – це лише мала частина тих добрих справ, які під силу зробити кожному. Але, на жаль, дуже часто саме про це люди і забувають.

Якщо не дотримуватися цих основних постулатів посту, то дуже швидко людина впаде в «униніє», особливо, якщо людина  піст почала тримати «по гордості своїй». Такі люди утримуються від скоромної їжі, але не ведуть духовний спосіб життя, нема в них прагнення до добрих справ, а отже і змісту посту у повній мірі вони не зможуть відчути.

В народі побутує думка: гріх не в рот, а з рота. Таким чином багато людей намагається виправдати своє «невоздєржаніє» в їжі.

Дійсно, ця фраза дуже поширена серед народу. Перефразована вона з Євангелія. Сам Спаситель говорить: не те що входить в уста оскверняє людину, а те що виходить із вуст її. Однак скажіть, або покажіть цитату, де б Православна Церква називала їжу скверною. Навпаки, ви знайдете Канон шостого Вселенського собору, в якому сказано, що ті люди, які не вживають м’ясо чи молочні продукти, бо вважають їх скверними – «да будуть прокляті» . Таке правило є. Православна церква навпаки стверджує: все, що Бог створив – це добре. Ми ж постимо не тому, що вважаємо ті продукти, від яких утримуємося, скверними. Ні. Справа в іншому. Справа в тому, що під час посту важливо утримуватись не тільки від певної їжі, а і від будь-якого задоволення. Для чого це робиться? В першу чергу для того, щоб показати можливо самому собі, що в житті пріоритетом є душа, а не тіло. Це не потрібно робити завжди, достатньо на якийсь період. Піст – ідеальний варіант. Це час, коли ми можемо не на словах довести, що головним у нашому житті є все-таки Бог.

Якщо їжа скверною не буває, то чому саме від певних продуктів слід відмовлятися під час посту?

Святитель Ігнатій Брянчанінов каже, що їжа тваринного походження, перетравлюючись, виділяє «пари», що впливають на наш мозок не найкращим чином. Вживаючи їжу тваринного походження, ми не здатні оцінити власний світогляд так, як можемо це робити, вживаючи їжу рослинного походження. І ця думка сьогодні підтверджується навіть медициною. Взагалі ще до часів Ноя люди вживали їжу рослинного походження, а також деякі продукти тваринного походження (крім м’яса). Однак після потопу люди дуже ослабли і Бог дозволив харчуватися навіть м’ясом.

Якими є «кулінарні особливості» цього посту? Більшість людей знає, що цей піст є строгим і навіть рибу не дозволяється вживати (крім Благовіщення, та Вербної неділі).

Церковний устав повністю виключає з вживання під час Великого посту м’ясо, яйця та молоко. Риба дозволяється тільки на свята Благовіщення та Входу Господнього до Єрусалиму (на Вербну неділю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру.

По церковному уставу Великий піст ділиться на чотири своєрідні категорії: дні, коли дозволяється їжа приготована з олією; дні, коли дозволяється варена їжа, але без олії; дні сухоядія і дні повного утримання від їжі.

Ось такі особливості посту по Уставу. Однак в наш час через погіршення екології, через фізичний стан сучасної людини, через якість продуктів (коли їжа тваринного походження насправді невідомо якого походження) та багато інших факторів, святі отці сучасності рекомендують акцентувати увагу на добрих справах, на покаянні. Молочні продукти, м’ясо і риба виключаються з раціону – і це вже є дотриманням посту. А те, чи з олією, чи без олії людина буде харчуватися, ми залишаємо на її власний розсуд. Звісно, потрібно радитися з духівником, однак потрібно враховувати свої можливості і знати в усьому міру.

Чи можна їсти морепродукти?

Церковний устав це не регламентує. За грецьким звичаєм, морепродукти дозволяють вживати по суботах та неділях. Проте у нашій країні деякі види морепродуктів вважаються делікатесами. А екзотичну їжу навряд чи можна вважати пісною. Згадаємо святого Іоанна Златоустого, який проповідував про те, що вартість пісного обіду має бути меншою за вартість скоромного — а різницю, каже він, треба віддати бідним.

Досить «популярним» сьогодні є термін «синдром постящихся». Зовнішнім виглядом ми можемо виказувати те, що тримаємо піст. З одного боку, не вживаючи ту їжу, до якої звикли, організм слабне, і від цього людина стає роздратованою. З іншого боку людина стає замкнутою – як наслідок бажання «змінитися на краще». Як втримати рівновагу між постом внутрішнім і зовнішнім?

З «синдромом постящихся» потрібно усілякими способами боротися. Людина повинна усіляко уникати( унинія) під час посту, адже піст веде нас до Любові, до Радості. Причому таку Радість не може нам дати ніхто і ніщо в світі. Втримуючи «золоту середину» (не перегинаючи ні в одну сторону, ні в іншу) людина саме в пості зможе зібрати ті плоди любові, які будуть штовхати її на добрі справи. Звісно, ми зустрічаємо людей, які піст тримають суто зовнішньо. Написано сухоядіє, отже людина їсть лише хліб і п’є воду, не роблячи добрих справ. В результаті ця  роздратованість, униніє і «синдром постящогося», оволодівають і тілом і душею. Тому наголошуємо , що надзвичайно важливо триматися «золотої середини».

Як бути людині, що тримає піст, в колективі «не постящихся». Часто на роботі колеги навіть зневажливо ставляться до таких людей, вважають їх «білими воронами» (в негативному значенні цього слова). Більше того, навіть у сім’ї виникають з цим серйозні проблеми. Як не виділятися між такими людьми, чи можливо таки варто виділитися?

В рамках сім’ї кожен має право вибору. Однозначно важко приходиться в першу чергу жінкам, бо частіше за все саме жінка піст тримає і їй доводиться готувати пісну їжу для себе і не пісну – для чоловіка. Це звісно, важко, однак це буде невеличким подвигом. Силою змушувати всіх членів родини до посту ні в якому разі не потрібно. Піст – це справа доброї волі.

До речі на Афоні до сьогодні збереглася традиція носити камилавки, що закривають і бокову частину лиця. В таких камилавках на трапезі монахи не бачать скільки і що саме їсть монах, що сидить поряд. Таким чином ні гордості, ні осуду не виникає.

Якщо ж говорити про колектив, то тут потрібна неабияка мужність. Але однозначно не потрібно приховувати те, що ви тримаєте піст, але і не вихвалятися ним. Ми живемо в Православній країні, де більшість людей саме так себе позиціонують і тому можна сміливо сказати: так, я тримаю піст. Колег можна підтримати, але не порушуючи при цьому посту.

Як під час посту вдосконалити свій внутрішній світ? Чим підкріпити своє духовне життя?

Ніколи не намагайтеся перевершити свої сили. Починайте з найменшого, з того, що в даний момент ви можете виконати досконало. Спортом ми займаємося поступово, так само і в духовному житті – потрібна поступовість. Радість – головний критерій посту.

Людина, яка поститься, повинна прочитувати хоча б одну главу Євангелія в день. Однак не потрібно забувати про найголовніше – про молитву. Вона під час посту має бути усиленою. Рекомендується  читати під час посту Псалтир, бо це є вершиною молитви. Однак багато людей скаржаться, що вони читають Псалтир, але не розуміють значення цього молитовного послання. Щоб зрозуміти Псалтир, потрібно підготуватися до того, що це є особлива молитва, це молитва, яка дозволяє нам глянути на світ очима самого Бога. Святі, що писали Псалтир, вкусили цю область і дали можливість людині розмірковувати разом з Богом. Святі отці читання Псалтирі називають «Богомислієм».

Піст і діти. З чого, коли і як починати?

Ми знаємо, що Пресвята Богородиця у трирічному віці була віддана до Храму. З Святого Письма ми також знаємо, що при тому храмі жила пророчиця Анна. Про неї сказано досить коротко, однак можливо зробити певні висновки. Так, сказано, що Анна день і ніч перебувала у молитві і пості. Цілком імовірно, що будучи поряд з такою людиною, як Анна, і сама Богородиця вже з трьох років притримувалася і посту. Оце і має бути для всіх нас певним прикладом.

 Адже те, що закладемо ми в своїх дітей в самому ранньому дитинстві – залишиться з ними на все життя. Те, чому мама навчила в дитинстві, супроводжує людину і у дорослому житті. Привчаючи дітей до посту, ми вчимо їх керувати своєю волею.

Чи потрібно враховувати бажання дитини?

Якщо йти «на уступку »  дитини, то до посту навряд чи вдасться її привчити, бо ж вона самостійно згодиться на піст хіба що у дорослому віці. Дітям потрібно пояснювати,для чого слід тримати піст, однак найбільшу силу має власний приклад: мама постить, давай спробуємо разом.

Хто може не тримати піст?

Певні послаблення або повне скасування фізичного посту дозволяється тим категоріям людей, для яких піст може стати шкідливим. Це передусім діти, вагітні та матері, що годують, а також хворі, військові та люди, що займаються важкою фізичною працею. Якщо за медичними показаннями людині треба вживати молоко чи білкову їжу — вона може це робити. Є певні послаблення і для студентів: так, у духовних навчальних закладах під час Великого посту по суботах та неділях дозволяють вживати рибу. З питаннями про благословення на послаблення посту можна звертатися до священика.

Піст і покаяння. Як часто потрібно йти до сповіді і причащатися Христових Таїн?

 Зробимо  такий висновок (вивчаючи звісно надбання святих  отців), що чим рідше людина причащається, тим вона є слабшою у духовному житті. Що  чим частіше ми причащаємося Христових Таїн, тим краще. Звісно, цьому повинно передувати глибоке покаяння, а не лише зовнішній вид духовного життя. Причащаючись у піст, ніби першою нашою «їжею» є сам Бог, а те, що ми їмо після причастя – це їжа з рук самого Спасителя.

 Чи правильно на постяться сучасні православні християни? Чого нам бракує? Великодній піст – це  час духовного очищення й утримання від мирських задоволень. Для віруючих постити  до Великодня – це не просто 40-денне обмеження споживання м’яса та алкогольних напоїв, а передовсім духовне оновлення через молитву й милосердя

На жаль, крайності  трапляються. Ми часто можемо бачити людей з «синдромом перепощених», або  «синдром занадто православних», однак ми не будемо зараз говорити про ці крайності, тому що загальна картина справляє все-таки хороше враження.   Людину, яка витримала Великий піст дуже легко відчути і побачити в свято Христового Воскресіння. Вона світиться від щастя, бо все-таки Великий піст – це є радісний піст.

протоієрей Віктор Палош

Коментарі

коментарі