Притча про немилосердного боржника.

Притча про немилосердного боржника.

Євангельська притча, яку ми з вами щойно почули зображає з однієї сторони безмежне милосердя Господа Бога, по-якому Він тільки за одне сердечне розкаяння та зітхання, за одне слово молитви прощає нам всі наші борги, всі зневаги, якими ми образили Його, а з другої сторони показує крайню людську жорстокість, через яку один чоловік не дивиться на плач та просьбу свого співбрата, який заборгував йому, і готовий був за не виплачений борг принизити його гідність і зруйнувати назавжди його життя.Великий борг, про який повідомляє нам Євангеліє, напевно не був в наслідок витрати на родину чи дім. Можливо цей слуга витратив на якісь фінансові проекти, які не принесли йому зиску. Величина боргу свідчить про високе положення в оточені царя, бо напевно що такої суми не може отримати будь-яка особа. Бачимо, що цей слуга мав не тільки ці таланти (тобто гроші), а й велику свободу ними розпоряджатись. Ось чуємо з Євангелія на момент підрахунку, стало очевидним те, що слуга не правильно розпоряджувався коштами, а головно довірою свого господаря. Замість очікуваних прибутків – повне фіаско. Борги настільки великі, що чоловік не мав можливості їх повернути. Подібно є і в духовному житті. 

Людина у відношенні до Бога також зловживає довірою, яку отримала від Нього. Тому коли людина не розважливо живе, розраховує тільки на власні сили, тоді перед Богом та вічністю, вона знаходиться в такій же скрутній ситуації, як і євангельський немилосердний боржник.В даному випадку бачачи своє безвихідне становище, слуга випрошує прощення, хоча вже за мить готовий вбити свого боржника. Бачимо Господь Бог не торгується з людиною, а навпаки обдаровує її. Обдаровує Господь не по її заслугам, але з великої любові до нас.

Однак і ми як наш горе-герой навіть при очевидному плачевному результаті не упокорюємось, не бажаємо залишити все, що може нас відштовхувати від Свого Творця і Господаря душ і тіл.Побачивши свого боржника слуга розлютився і відтворив свій гнів на бідоласі. Не знаємо чим би вся ця історія закінчилась, але якби не реакція інших мешканців цього міста, їхнє втручання, напевно не було би в такому спілкуванні голлівудського закінчення.Ця розповідь навчає, що немилість Божа може проявлятись до людини виключно в тому випадку, коли ми самі є не милостиві, коли не прощаємо ближнім своїм, тоді і ми можемо не розраховувати на Його прощення. – «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.» Мт.6.14-15Чому ми, дорогі в Христі, не можемо бути милостивими до своїх ближніх та прощати їм їхні гріхи вчинені проти нас, коли Сам Отець наш Небесний любить всіх нас? Не один уривок св..Євангелія дає на це питання вичерпну відповідь : Лк.6.35, Мт.5.45… Напевно підсумовуючи вище згадане запитання, можемо стверджувати, що ми не маємо любові до свого ближнього, а відтак потрібно нам цього навчитись.Себе ставить Господь Ісус Христос в приклад людині, щоб ми краще розуміли чого Він від нас вимагає : « що зробите одному із братів Моїх менших це ви мені зробили» Мт.25.40.45 Він любить всіх нас і не соромиться називати нас своїми братами, бо любов нашу до ближнього – ототожнює перш за все із Собою.

Ми можемо спостерігати, що коли Господь прощає нам, то на завжди забуває про наші гріхи так якби ми і взагалі не ображали Його своїми гріхами. Тому маючи такого доброго наставника і ми повинні забувати і не тримати в пам’яті образ на наших кривдників. В ідеалі би хотілось взагалі поступати в житті так як це робили наші попередники смиренні преподобні отці та більшість подвижників : любити своїх кривдників так неначе вони нам не зло заподіяли, а були нашими доброчинцями.Всі наші борги перед Богом не можна порахувати і належно оцінити людині, бо вони є дуже великі. Звичайно зараз мене більше розуміють ті наші вірні, які дуже часто користають із святої тайни сповіді. Господь прощає все – лиш би ми хотіли з усього щиро каятись. Цією притчею Ісус Христос вчить нас, що коли ми з вами будемо прощати, то і Він не забариться, а теж простить нам.Не дарма преподобний Ніл Мироточивийназиває злопам’ятство «печаттю антихриста сьогодні».

Сучасній людині є важко собі уявити як це можна своєму кривдникові пробачити. Преподобний Ніл пропонує щоб кожен із нас розважаючи над почутим уривком Євангелія запитав себе чи ми усі з вами зможемо оправдатися на страшному суді з того, що ми всі є переповненні нечистої неприязні та злопам’ятства?Тому давайте будемо ради свого спасіння від усього серця прощати наших боржників. Будемо радіти, що в нас є боржники, бо саме прощаючи їм їхні борги, ми можемо доказати Господу, наскільки для нас є цінним і дорогим Його прощення.Ще більше будемо радіти з того, що Господь Бог нам грішним прощає дуже багато, а те що ми можемо пробачити комусь є так мало.Від щирого серця зичу вам дорогі в Христі, щоб всі ми виправились у духовному житті, щоб тоді про кожного з вас могли ваші ближні сказати словами царя Давида : «Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито, блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства». Пс.31.1-2. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар

Джерело: sv-paraskeva.if.ua

Автор: Протоієрей Тарас Огар

Джерело: sv-paraskeva.if.ua

Коментарі

коментарі

Коментарі

Залишіть коментар