Проповідь в день свята Пресвятої Трійці. Свято П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Всечесні отці!

Дорогі брати і сестри!

Перш за все я хочу привітати всіх вас із великим святом – Днем Святої Тройці, П’ятидесятницею, зісланням Святого Духа на апостолів.

Зовсім нещодавно очима, сповненими віри, ми споглядали Воскресіння Христове і так само ще недавно тими ж очима віри споглядали Вознесіння Христове на небеса. Ми не могли і не можемо бачити всього цього нашими тілесними очима, але сприймаємо на віру і бачимо душами нашими. Вірмо, що про нас  Господь сказав: Блаженні ті, що не бачили й увірували (Ін. 20:29).

Господь після свого Вознесіння на небеса у людській плоті посилає своїм ученикам і апостолам Духа Святого.

Дух Святий сходить від Отця, але водночас має рівну природу і рівну іпостась із Ним. Сходження від Отця не означає, що Він є нижчий від Отця чи нижчий від Сина, але говорить лише про Його властивості. Він є рівним Отцеві і Сину, Дух, Бог Животворчий. І тому ми сьогодні, дорогі брати і сестри, поклоняємося найбільшому догмату Православної Церкви і нашої християнської віри – Пресвятій Тройці, Єдиносущній і нероздільній, Єдиному Богу у трьох Особах: Богові Отцеві, Богу Сину і Богу Духу Святому.

Що для нас означає зіслання Святого Духа? Невже з нами розлучився Христос після Вознесіння? Якби ми так думали, то, звичайно, ми неправильно вірували б, тому що Один і Той Самий Бог, Який сотворив небо, землю, все видиме і невидиме, всяке живе створіння, Цей же Бог прийшов до нас у людській плоті і цю саму плоть возніс на небеса і освятив все Духом Святим. Це є дуже важливо усвідомлювати, важливо розмірковувати над цим і вірою все це сприймати.

Сьогодні з книги Діянь святих апостолів ви чули, що Дух Животворчий зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків (Діян. 2:3). Чому, запитаєте, саме у вигляді вогненних язиків? Чому Дух Святий не спустився на святих апостолів у вигляді голуба, як це ми бачимо у Святому Євангелії під час Хрещення Господнього, а саме у вигляді вогненних язиків спочив на них? А тому, каже нам святитель Григорій Палама (цей найбільший богослов християнської Церкви), що слово співрідне язикові. А чому у вигляді вогненних язиків? Тому що вогонь, він або осяює усе довкола, або, навпаки, опалює. Тобто вогонь цих язиків був покликаний осяяти наші душі і розум наш і опалити терня наших гріхів.

Кожний із апостолів не сповна отримав цю благодать Духа Святого, але лише дари Духа, тому що сповна Дух Божий вилився на Сина Божого, а святі апостоли отримали дар Духа Божого.

Ми чуємо, що ці апостоли почали говорити різними мовами і перше, що вони почали говорити, це було Слово Боже, Благовістя Христове, вони одразу почали розповсюджувати його по всьому світу різними мовами, мовами усіх народів цього світу.

Бачите, яким насправді великим даром є мова – це дар Самого Духа Святого. Кожна мова! І тому безумними є ті, хто говорить, що є якісь виняткові мови, на яких чує Господь нашу молитву. Це є безглуздя! І саме у зісланні Святого Духа на апостолів і отриманні ними дару розмовляти різними мовами й освячується кожна мова якою ми звертаємося до Бога.

Отже сьогодні, дорогі брати і сестри, ми святкуємо народження християнської Церкви, а в цій сім’ї християнських Церков ми святкуємо народження й Української Церкви. Ми віруємо в Єдину Святу Соборну і Апостольську церкву, всі ми є християнами. Але саме в цьому животворчому небесному акті народжується Церква, до якої ми належимо і яку називаємо не просто християнською Церквою, а саме Українською Церквою Христовою. Тому, дорогі брати і сестри, сьогоднішній день є особливим.

Після Святої Літургії в цей день звершується  вечірня Дня Святої Тройці. Це є особливе богослужіння свята П’ятидесятниці, яке здійснюється відразу після Божественної Літургії. У народі його ще називають “Троїчними поклонами”, адже ми під час трьох молитов будемо стояти перед Богом, схилившись на коліна.

Це є надто особливі молитви і потрібно вдумуватись у їхній зміст. У цих молитвах ми, перш за все, дякуємо Богові за пришестя наше у цей світ, дякуємо Духу Святому і Животворчому за те, що Він промишляє над кожним із нас. Ми неподібні один на одного за своїми талантами, які є дарами благодаті Духа Святого: один має дар учительства, інший взагалі священнослужитель, інший філософ, інший економіст, інший просто добра людина, совісна, чесна, правдива – все це є дари Святого Духа і Святим Духом всі ми до чогось покликані у цьому житті. Але й належить нам знати, що є благодать Духа Святого, яка не може бути ніким ані відібрана, ані умалена, а є благодать Духа Святого, яка може відбиратися, і відбиратися лише тому, що ми грішимо.

Отже, суть цих молитов у тому, що ми усвідомлюємо свою гріховність перед Богом, але й, усвідомлюючи її, ми схиляємо свої голови в каятті і з чистими серцями бажаємо прийняти Духа Святого і Животворчого.

Нехай прийде цей Дух Святий на кожного із нас у прохолоді, у шумі вітру, у вигляді вогненних язиків невидимих, опалить терня наших гріхів і просвітить нас благодаттю вчення Христового. Амінь!

 

                                               Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій 

(проповідь виголошена на Божественній Літургії в Покровському  кафедральному соборі міста Львова,

у неділю 8-му після Пасхи, день Святої Тройці,   свято П’ятидесятниці, 8 червня 2014 року)

Коментарі

коментарі