День святого Миколая

День святого Миколая

Цей день — 19 грудня — з особливим нетерпінням чекають діти, бо свято Миколая пов’язане з подарунками, гарним настроєм, як це й буває на свято. Що ж ми знаємо про це свято? Святий Миколай народився 280 року в Патері, лівійському місті в Малій Азії. Його батьки старанно і з любов’ю виховували сво­го єдиного сина, що зростав гарним хлопчиком, а, ставши дорослим, вирішив бути священиком. Отримавши спадок після смерті батьків, Миколай роздав його бід­ним. За переказами, він допомагав найчастіше таємно, особливо тим, хто соромив­ся просити.

Пізніше Миколай став єпископом міста Міри в Лікії, де збереглися як легенди чис­ленні розповіді про те, як він заступався за несправедливо засуджених, про дива, які він творив при житті й після смерті. Миколая вважають покровителем дітей та за­ступником рибалок і моряків, усіх тих, хто потребує його захисту.

 

В Україні святий Миколай завжди вважався покровителем і заступником усіх ді­тей. У цей день діти чекають його з нетерпінням: вони знають, що за їхню слухня­ність та працьовитість Святий Миколай принесе їм безліч подарунків. Тож намага­ються бути протягом усього року саме такими: не лінивими, доброзичливими, старанними. І в ніч з 18-го на 19-е грудня Миколай покладе подарунки слухняним дітям під подушку або в черевик біля порога чи в глиняний полумисок, який увечері перед сном діти ставлять на підвіконня. А неслухняним дітям святий із натяком при­носить різочки, які лишає в куточку.

Подарунки один для одного іноді готують і дорослі. Вони дарують їх тим, хто про­тягом року не скупився на добрі справи.

Шанують Святого не тільки в Україні. На честь Миколая в усьому християнському світі збудовано чимало храмів, до нього в молитвах звертаються мандрівники та по­дорожні багатьох країн. А колись давно в Німеччині у монастирських школах з’явив­ся звичай на короткий строк мінятися ролями. Одного хлопчика обирали єписко­пом, він одягався, як належить єпископу, і читав проповіді дорослим. Згодом з’явилися святкові процесії, що ходили від дому до дому. Діти в костюмах святих, ан­гелів, чортів, королів та ін. супроводжували обраного єпископа. А з часом роль єпи­скопа став виконувати шанований старий чоловік, який очолював процесію і роз­давав дітям подарунки.

У Фінляндії та Нідерландах цей день називають Днем подарунків. Напередодні ве­чором за двері біля порога кладуть мішок, а вранці знаходять його з подарунками для всієї сім’ї. А діти з нетерпінням чекають 18 грудня, щоб покласти надвечір біля каміна черевик (для подарунка), поставити поруч воду і трохи сіна або моркви — для коня святого Миколая. Вранці діти з великою радістю знаходять у своїх череви­ках шоколадні фігурки Святого.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ІМ’ЯМ СВЯТОГО ЧУДОТВОРЦЯ

Хвала зимі після Миколи.

У кожному році два Миколи: на першого Миколи (22 травня) не буває холодно ніколи, а на другого Миколи (19 грудня) не буває тепло ніколи. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

Варвара показує дорогу (замерзає земля, тверднуть ґрунтові дороги), Сава мости мостить (починають замерзати річки), а Микола пригвоздить (встановлюються зимові морозні дні).

Коментарі

коментарі

Коментарі

Залишіть коментар