Акафіст на честь введення в храм Пресвятої Богородиці

Акафіст  на честь введення в храм Пресвятої  Богородиці

Кондак 1

У храмі Бога живого чудо: посеред святині стоїть жива святиня Марія; храм — грішними людськими руками збудований, а вона — Святим Духом без гріховної плями збережена; той — скроплений кров’ю жертв, а вона — Божою ласкою. Входячи до храму, сповіщає прихід благодаті, тому й співаємо їй:

Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Ікос 1

Всередині храму – небо; Марія – престол Всевишнього, чистими ж дівицями, мов чистими ангелами, оточена. Ми, грішні, стоячи перед тобою, Святая Святих, приносимо, недостойні, тобі, Всеблагая, молитву:
Радуйся, наше до раю введення.
Радуйся, лілеє, розквітла у святині.
Радуйся, в одежу благодаті зодягнена.
Радуйся, що приходиш нас у Христа зодягнути.
Радуйся, лозо покірна у Божому саді.
Радуйся, що осолодила древню гіркість дерева.
Радуйся, входячи до храму земного.
Радуйся, бо за тобою ввійдемо до храму небесного.
Радуйся, престоле, оточений ангелами.
Радуйся, вогненного божества престоле палаючий.
Радуйся, Христове горне сідалище.
Радуйся, царство Христове.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

 

Кондак 2

Едем наповнювався колись животворною рікою. Але після гріха Адамового стала земля пустелею безплідною, несучи Боже прокляття. Але преблагий Владика, не бажаючи поки-нути нас в пустелі гріха, сам зволив прийти і знову нас до раю ввести, тому кличемо йому: Алилуя.

Ікос 2

Довго зоставалася Анна безплідною — пустелею неродючою. Коли ж сповнився час для Божого благословення, побігла з неї живоносна ріка – Пресвята Богородиця, якій сьогодні співаємо:
Радуйся, Боже нове творіння.
Радуйся, людського роду відродження.
Радуйся, річко в безводній пустелі.
Радуйся, в смутку наша надіє.
Радуйся, нова незнана радосте.
Радуйся, радосте Божого приходу.
Радуйся, Адамове з Богом примирення.
Радуйся, Божого прощення свідчення.
Радуйся, дерево життя в раю.
Радуйся, неба і землі поєднання.
Радуйся, матір живих.
Радуйся, нове світло з Едему.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 3

Елім серед пустелі став порятунком для Ізраїля. Водні бо джерела його напоїли спраглих, а пальми дали поживу голодним, тому, бачачи в тому неустанну Божу турботу, співають: Алилуя.

Ікос 3

Неначе життєдайна оаза, являється Діва Марія, з утроби її потече джерело життя, на руках носитиме вона Хліб небесний, поживу для вірних, які їй співають:
Радуйся, зрощене Богом спасіння.
Радуйся, саде посеред пустелі.
Радуйся, кринице, що нас напуваєш.
Радуйся, кринице патріярхова.
Радуйся, водо для спрагнених душ.
Радуйся, водo Богом дарована.
Радуйся, саде, відново Едему.
Радуйся, дерево, що має плід життя.
Радуйся, нам відпочинку в дорозі до неба.
Радуйся, сховку безпечний.
Радуйся, втомленим Божа підмого.
Радуйся, даре безцінний від Бога.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 4

Не гори Дан і Бетел стали місцем Божого храму, але Єрусалим, що лежить між горами, удостоївся бути названим оселею Бога живого, містом царя великого, який покірних підносить, тож славімо його: Алилуя.

Ікос 4

Як покірне дитя являється в Божому храмі небесна оселя та вишній Єрусалим – Марія. Як гори навколо Єрусалиму, так дівиці оточують її навколо, з трепетом зачудовані, пісню співаючи:
Радуйся, Божа горо піднесена.
Радуйся, місце для зустрічі з Господом.
Радуйся, горо нашої радості.
Радуйся, горо палаюча.
Радуйся, благословенна долино.
Радуйся, долино, вища за гори.
Радуйся, сходження неба на землю.
Радуйся, земле, до неба піднесена.
Радуйся, новий святий Едеме.
Радуйся, Боже житло поміж нами.
Радуйся, нам благодаті провіснице.
Радуйся, нас благодаттю оточуючи.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 5

В Червоному морі стежка спасіння відкрилася перед прибитим Ізраїлем. Мов стіни, стали води, а стежка всередині вивела їх, даруючи життя; для ворогів же пасткою стала. Задля цього визволений народ прославляє тебе, Бога Спасителя: Алилуя.

Ікос 5

Стіни храму оточують дану Владикою стежку спасіння – Богородицю. Нею вийдемо із глибин смерті, нею ввійдемо до неба, вона – пастка для диявола. Тому ми – врятований Ізраїль – кличемо:
Радуйся, стежко об’явлена.
Радуйся, стежко до неба відкрита.
Радуйся, Діво, звістуюча спасіння.
Радуйся, надіє невгасима.
Радуйся, досі незнана дорого.
Радуйся, шляху прямий благодаті.
Радуйся, наше безпечне проходження.
Радуйся, в морі нежданне спасіння.
Радуйся, море, що зродило дорогу суху
Радуйся, хвиле, що знищила загрозу.
Радуйся, ласки бездонне море.
Радуйся, стежко морська на спасіння.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 6

Руно овече стало знаком для виступу Гедеона та його перемоги над ворогами, коли воно залишилося сухим серед зрошеної трави, а потім стало зрошеним уся ж трава зосталася сухою. Оце бо сам Бог навідався, щоб спасти свій народ, який співає натхненно: Алилуя.

Ікос 6

Агниця, непорочна Богородиця Марія, в Храмі Єрусалимськім являється, мов руно, знаком для людей. Єдина без краплі гріховної плями і від первородного гріха збережена, мов руно серед загальної роси. І як руно другої ночі — повна роси благодаті серед повсюдної сухості. Сповіщає нині, що через неї Бог навідається спасти людей своїх, тому співаємо їй:
Радуйся, явлена нам на спасіння.
Радуйся, Божою ласкою зрошена.
Радуйся, Агниця – мати Ісусова.
Радуйся, мати святого Агнця.
Радуйся, перший знаку благодаті.
Радуйся, Божої сили знамення.
Радуйся, знаку перемоги святої.
Радуйся, зрошення неба росою.
Радуйся, Боже предивне творіння.
Радуйся і нас ороси, Пресвятая.
Радуйся, знищення страху неволі.
Радуйся, світочу, світла провіснице.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 7

Мов би брами, розійшлися води, наче ворота, відкрився Йордан перед кивотом Господнім, що його несли священики. Дивне чудо: Божий люд через нього переходить по сухому дну ріки, слава тобі Боже, Спасителю наш: Алилуя.

Ікос 7

Перед Божим кивотом — Марією, відкривається, немов Йорданські глибини, Святая Святих і завіса храму відсувається перед нею, мов води Йордану. Її, священний кивот, руки священичі впроваджують до Святая Святих, а за нею і ми, Божі люди, перейдемо, співаючи:
Радуйся, кивоте Небесного хліба.
Радуйся, кивоте Нового Завіту.
Радуйся, що показуєш Дорогу Життя.
Радуйся, чудесно до Всесвятого введена.
Радуйся, таблице завіту для Слова.
Радуйся, достойне вмістилище Бога.
Радуйся, Йорданова радосте.
Радуйся, Святої Землі ликування.
Радуйся, славний Любові входе.
Радуйся, мати Любові, ввійди з нею і до мого запеклого серця.
Радуйся, райська брамо у Храмі.
Радуйся, брамо свята і мені відчини брами плачу за гріхи.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 8

Раділо місто Єрусалим, небо, земля і люди, коли внесено до Всесвятого кивот завіту. Слава Божа спочила на храмі, оповивши його, наче хмара. Отак Бог наш поселився в Єрусалимі, побажав його на оселю собі, щоб звідти прийшло спасіння людям, які співають: Алилуя.

Ікос 8

Богородиця Діва вводиться нині у Святая Святих. Земля славить, небеса веселяться: Божий кивот у храм приходить, щоб там зостатися. Слава Господня сповиває храм: оце з Невісти хоче Бог оселитися між людьми, що співають Владичиці:
Радуйся, Мати, що Божою Славою зодягаєш.
Радуйся, радосте всього люду.
Радуйся, Мати, що нас потішаєш у горі.
Радуйся, Мати, що нині сіяєш у святині.
Радуйся, кивоте вічної радості.
Радуйся, торжество Божої величі.
Радуйся, Царице у своїй палаті.
Радуйся, Пресвятая у святині.
Радуйся, покоро чудесно звеличена.
Радуйся, скарбе, укритий в скарбниці.
Радуйся, достойна оправо небесного каменя.
Радуйся, нашого скарбу, Ісуса, скарбнице.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 9

Опустіла святиня після ворожого спустошення, Святая Святих без кивоту. Опустив нас Господь за наші беззаконня, передано нас ворогам і немає ні заступництва, ні помочі, але ти, о Боже і Владико, відверни гнів і кару та прихили вухо до народу. Приверни до нас лице своє і змилуйся над нами, щоб, воставши, заспівали тобі, нашому Спасителю: Алилуя.

Ікос 9

Голос пісень чути у Храмі. Звеселилося серце народу. Одушевлений кивот, Невісту Марію являє нам Бог. Не годилося бо, щоб Всесвяте без кивоту зосталося. Тим то й руки священичі спішать упровадити її до Святая Святих. Тому й ми, вірні, бачачи славний вхід Пречистої, мовимо їй:
Радуйся, радосте в часі недолі.
Радуйся, промене світла у горі.
Радуйся, радості кивоте.
Радуйся, кивоте щирозлотий.
Радуйся, радості вічної промене.
Радуйся, прибрана світлице.
Радуйся, скарбнице усякої чесноти.
Радуйся, золота маківко Церкви.
Радуйся, святине прикрашена.
Радуйся, святине за образом неба.
Радуйся, обожествленя храму.
Радуйся, святилище приготоване.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 10

Оточений Божою славою, спочивав колись кивот під крилами херувимів. Народ же приносив жертви та святкував, співаючи: Алилуя.

Ікос 10

Руки Божі руками священичими ввели тебе, Діво чиста, на місце старого кивоту. Зодягнена в Божу славу, зосталася ти під крилами ангелів і архангелів, що чудуючися, дивилися на ту, що їх перевищує. Бачачи ж тебе вогненним раєм, разом з нами співають тобі в радості:
Радуйся, ангелів чудування.
Радуйся, людського роду звеличення.
Радуйся, раю предивне вмістилище.
Радуйся, раю священний.
Радуйся, Діво, звеличена понад ангелів.
Радуйся, долино милосердя безкрая.
Радуйся, святилище небесної слави.
Радуйся, світильнику таємничий.
Радуйся, Ааронова золота кадильнице.
Радуйся, молитвенице найбільша.
Радуйся, в молитві наставниця.
Радуйся, прещедра руко благодатей.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 11

Обступіте люди Сіон і обійміть його. Ось, бо вибрав Господь Сіона, побажав його на оселю собі, — так звіщає Давид-богоотець духом пророчим, прославляючи Владику: Алилуя.

Ікос 11

Давид-богоотець сьогодні веселиться, бачачи сповнення пророцтва. Оце гора Сіонська у Храмі, верхом сягає неба, сповита в хмару, блискавицями осяювана. Оце житло Бога між людьми, Богородиця Марія — обступімо її люди — гору спасення, та співаймо:
Радуйся, радості кринице бездонна.
Радуйся, пророків ликування.
Радуйся, народу несхитна надія.
Радуйся, сповнення віри.
Радуйся, короно Давидова.
Радуйся, людського роду звеличення.
Радуйся, Божого милосердя двері.
Радуйся, місце єднання.
Радуйся, горо духовна.
Радуйся, горо смирення.
Радуйся, горо блаженств.
Радуйся, горо осяяна.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 12

Ісаак, народжений чудесно з неплідної Сари — оце то дитя обітниці, оце дар Божий. Сара, завжди Авраамові покірна, сподобилася його прийняти і стала матір’ю многоти народів, що співає з праведним патріархом: Алилуя.

Ікос 12

Це ж сьогодні країни співають, оце нині народи радіють, бо покірна волі Божій стоїть Богоневіста у Храмі. Купина чудесна готується запалати вогнем Божества, святинею, Божим житлом освяченим готується стати. Через неї народи спасуться, вона породить визволителя полонених, тому її благословляємо:
Радуйся, ниво приготована.
Радуйся, ниво Небесного Зерна.
Радуйся, Мати, приготуй і моє серце.
Радуйся, благодатна, зрости і в мені плід спасіння.
Радуйся, неводе, що виловлюєш з глибини гріховної.
Радуйся, сіте, улови й мене для Христа.
Радуйся, сіте, витягни мене з моря розбурханого.
Радуйся, сіте любові.
Радуйся, повене, що беззаконня потопила.
Радуйся, повене, що винесла ковчег спасіння.
Радуйся, водо очищення.
Радуйся, повене благодаті.
Радуйся, Благодатная, промислу Створителя сповнення.

Кондак 13

Ісусова Мати — золотий посуд з манною, чудесно розквітлий жезл Аарона, таблиця написання Божого Слова, Храм освячений, прийшла до Єрусалимського храму. А ми вірні, уповаючи на неї — ворота небесні, співаємо Богу Всевишньому пісню хвалення: Алилуя.
(Цей кондак повторюється тричі; тоді ікос 1 і кондак 1).

Молитва до Пресвятої Богородиці

О всеблаженнішая, Богом дана дочко святих і праведних Богоотців Йоакима і Анни, яка згідно з їхньою обітницею і за велінням Божим приведена була у храм і в домі Божому насаджена та Духом просвічена. Як плодоносна маслина, була ти жилищем усяких чеснот, відвівши свій розум від усіх житейських і тілесних похотей, зберігши непорочними свої тіло і душу, як і належало тій, котра мала в лоно своє Бога прийняти і світові, що перебував у темряві, засвітити світло велике. Сама нині, Всенепорочна Діво, світильниче золотий, що семичисленним світлом Святого Духа світиш у храмі Господнім, Кивоте Божий, що його херувими отінюють, споглянь з неба на моління рабів твоїх. Нехай твої милосердні очі будуть вдень і вночі звернені на нас, щоб ми освячувалися тими чеснотами, якими і ти освячувалася у храмі. Нехай наші серця запалають чистою любов’ю Божою, щоб ми віддали самі себе, як жертву святу — приємну Богові, як богослужбу від нас розумну. Дай нам мудрість Святого Письма, щоб ми всім серцем прагнули спасіння наших душ, вправлялися в неперестанній молитві, працелюбності і прикрашалися любов’ю до ближніх. Нехай під твоїм покровом ми будемо завжди бережені благодаттю Сина твого, Христа Бога нашого, якому належить слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. 
Амінь.

Коментарі

коментарі

Коментарі

Залишіть коментар