27 вересня – Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього

27 вересня Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього – одне з великих християнських свят. Історичний зміст цього найдавнішого дванадесятого християнського свята пояснюється по-різному, і при цьому звичайно маються на увазі три події, що відбулися в різний час, але поєднані загальною святинею – Хрестом.

Подія  знайдення Чесного Хреста. Після того як здійснилися найбільші події в історії людства – Розп’яття, Поховання, Воскресіння і Вознесіння Христові, св. Хрест, що послужив знаряддям страти Спасителя, був загублений.

Після зруйнування Єрусалима римськими військами в 70 р. Святі місця, пов’язані із земним життям Господа, опинилися в забутті, на деяких були побудовані язичницькі храми.

Знпйдення Чесного Хреста мало місце в царювання св. рівноапостольного Імператора Костянтина Великого. За повідомленнями церковних істориків IV ст., мати Костянтина, св. рівноапостольна Єлена, відправилась на прохання царственого сина в Єрусалим, щоб знайти місця, пов’язані з подіями земного життя Христа, а також св. Хрест, чудесне явлення якого стало для св. Костянтина знаком перемоги над супротивником.

Збереглися три різні версії переказу про знайдення св. Хреста. Згідно найбільш древньою (вона наводиться у церковних істориків V в. Руфіна аквілейського, Сократа, Созомена та інших і, ймовірно, сходить до втраченої «Церковній історії» Геласія Кесарійського (IV в.)), Чесний Хрест знаходився під язичницьким святилищем Венери. Коли святилище було зруйновано, виявилися три хрести, а також табличка з Хреста Спасителя і цвяхи, якими Він був прибитий до знаряддя страти. Для того щоб дізнатися, який з хрестів і є той, на якому був розп’ятий Господь, Єрусалимський єпископ Макарій (+ 333) запропонував прикласти почерзі кожен з хрестів до важкохворої жінки. Коли та зцілилася після дотику до одного з хрестів, всі присутні прославили Бога, який вказав на найбільшу святиню Істинне Древо Хреста Господнього, і Чесний Хрест був піднятий єпископом Макарієм для загального огляду.

Друга версія переказу про знайдення Чесного Хреста, що виникла в Сирії в 1 й пол. V ст., Відносить цю подію не до IV, а до III ст. і говорить про те, що Хрест був знайдений Протонікою, дружиною імп. Клавдія II (269-270), а потім захований і знову знайдений в IV ст.

Третя версія, також, мабуть, виникла в V ст. в Сирії, повідомляє, що св. Єлена намагалася дізнатися місце перебування Хреста у єрусалимських іудеїв, і врешті-решт один старий єврей на ім’я Іуда, спочатку не хотів говорити, та після катувань вказав місце – храм Венери. Св. Єлена повеліла зруйнувати храм і розкопати це місце. Там були знайдені три хрести; виявити Хрест Христовий допомогло чудо – воскресіння через дотик до Істинного Древа мерця, якого проносили повз. Про Іуду повідомляється, що той згодом прийняв християнство з ім’ям Киріак і став єпископом Єрусалиму.

Незважаючи на найбільшу старовину першої версію переказу про знайдення Чесного Хреста, у середньо і пізньовізантійську епоху найбільш поширеною стала третя версія, зокрема, на ній грунтується сказання, призначене для читання на свято Хрестовоздвиження згідно із сучасними богослужбовими книгами Православної Церкви.

Точна дата знайдення Чесного Хреста невідома; мабуть, воно мало місце в 325 або 326 р. Після здобуття св. Хреста Імператор Костянтин почав будівництво цілого ряду храмів, де повинні були відбуватися богослужіння з належною Святому місцю урочистістю. Близько 335 р. була освячена споруджена безпосередньо біля Голгофи і печери Гробу Господнього велика базиліка Мартиріум. День Оновлення (тобто Освячення) Мартиріума, а також ротонди Воскресіння (Гробу Господнього) та інших будівель на місці Розп’яття і Воскресіння Спасителя 13 або 14 вересня став святкуватися щорічно з великою урочистістю, а спогад знайдення Чесного Хреста увійшов у святкове торжество.

Святкування Воздвиження Церквою триває дев’ять днів: з вечора 13/ вересня й до 21 вересня (за ст. ст.) або з вечора 27 вересня й до 5 жовтня (за нов. ст.).

Посту дотримуються в день Воздвиження Чесного й Животворчого Хреста Господнього (14/27 вересня). У день Воздвиження дозволяється вживати їжу з рослинною олією (молочні страви, яйця та рибу їсти не слід).

Частки ж святого древа тепер перебувають у різних соборах. Зокрема – в Московському Успенському соборі, та св. Володимирському соборі Києва. Також, відомі святині у інших місцях України.

                                                            За матеріалами статті дияк. М. Желтова і А.А. Лукашевича

                                 «Воздвиження Хреста Господнього» з 9 тому «Православної Енциклопедії»

Коментарі

коментарі